Українська культура проходила складний етап формування та розвитку під впливом утисків, замовчування та репресій. Але завдяки громадським діячам, письменникам, митцям, які залишались вірними своїм принципам та ідеалам, культура мала право на існування та поширення серед населення. Плідна праця, стійкість та наполегливість таких людей нагадує всім про важливість боротьби за культурну спадщину. Одним з таких діячів культури був Борис Тен, в даному дописі розповімо про творчий шлях митця, чим відомий та яким чином пов’язаним з Житомиром.
Життєвий шлях
Народився Микола Хомичевський, відомий всім як Борис Тен у 1897 році у селі Дермань, що на Рівненщині. Псевдонім Борис Тен походив від перекладених творів історика Геродота, згідно з давньогрецькими описами так називали річку Дніпро- Тен), використовував він також інші літературні псевдо, наприклад Тодось Вернигора. У сім’ї Хомичевських було шість дітей, найстаршим серед яких був Микола, ріс та формувався хлопчик допитливим, всім цікавився та вивчав різні мови, оскільки зростав у середовищі сусідів, які розмовляли різними мовами. Дідусь хлопчика був священником, а мама вчителем, тому із самого дитинства йому прищеплювали любов до духовної культури, книг, що вплинуло на його подальшу діяльність. Навчався Борис у Клеванському духовному училищі, а згодом у Волинській духовній семінарії, через деякий час родина переїхала в Житомир, де юнак проходив навчання на гуманітарному факультеті теперішнього Житомирського університету ім. Івана Франка, за здібності та талановиті задатки Миколу зараховують одразу на ІІ курс, поряд з навчанням Микола активно захоплювався музикою і театральним мистецтвом.
У 1924 році Хомичевський пройшов обряд освячення на священника, після чого його відправили настоятелем храму св. Софії, а згодом протоієреєм церкви на Подолі, паралельно займався перекладацькою діяльності, зокрема опрацьовував діалоги Платона, працював у видавництві “Сяйво”, де була нагода познайомитись з Миколою Зеровим, який став другом всього життя. Борис Тен також сприяв відродженню православної церкви, за що радянський режим відправив митця у заслання на далекий Схід, де знання мов стало у пригоді, серед ув’язнених він відкрив та очолив театр.
Особисте життя Бориса Тена є цікавим і сповненим любові, вірності та відданості. Дружина Миколи Хомичевського була оперною співачкою, Аполлінарія Ковальчук закінчила Київський музично-драматичний інститут, заради кохання жертвує перспективною кар’єрою та їде до коханого на ГУЛАГ, згодом пара одружується, а у 1993 році у них народжується первісток. Через 3 роки Бориса відпускають і родина переїздить у Підмосков’я, бо в Україні НКВС знищували як культурних, так і релігійних діячів.
Музична освіта Миколи Хомичевського
У 1938 році для Бориса випала можливість заочно навчатись у Московському музично-педагогічному інституті, саме в цей період митець активно перекладав відомі на той час твори Шопена, Моцарта, Глінки тощо, великі досягнення мав у перекладі оперних лібрето, за декілька років Хомичевському вдалось перекласти бал маскарад Джузеппе Верді, опери Белліні для українського театру, в цей же період чоловік опановує навички журналістики, котрі згодом стануть у пригоді, бо під час Першої світової війни Бориса Тена мобілізували на фронт як кореспондента у військову газету, але доля була нещадною, полон, німецький концтабір, засудження до розстрілу, фільтраційні табори.
Занурюючись у життя українських діячів, розумієш, що їхні долі цікаві та багатогранні ніж будь-який вигаданий сюжет фільмів чи книг. Повернутись у Житомир вдалось у 1945 році, де Борис одразу очолив об’єднання житомирських композиторів, писав музику, пісні для вистав, видав свою першу збірку для керівників самодіяльного хору. За час своєї музичної діяльності створив відомий хор”Льонок”, що є одним з головних його творчих досягнень.
Борис Тен та його педагогічна діяльність
Борис Тен викладав латинську мову в Житомирському інституті іноземних мов, значну увагу приділяв творчій і талановитій молоді. Перекладав дописи, твори світових класиків літератури з англійської, італійської, іспанської, німецької, польської мов, а вже у 1957 році входив до спілки письменників України.
За своє життя письменник видав збірку перекладів античних творів, але найбільшим досягненням став переклад на солов’їну мову “Одіссеї” та “Іліади” Гомера, видано твори було у 1963 та 1978 роках. За такі успіхи Борис Тен був відзначений званням лауреата республіканської премії імені Максима Рильського, нині переклади вважаються унікальними та досконалими.
Все життя доля випробовувала Хомичевського, ще одним ударом стала смерть сина після невдалої операції, а через чотири роки та дружини на 72-му році життя, залишившись наодинці із побутовими проблемами, хворобами, митець був безпомічним, що підкосило здоров’я ще більше. Помер Борис Тен в Житомирі 12 березня у 1983 році.
Значення мистецької діяльності Бориса Тена
- Борис Тен відомий своїми збірками “Зоряні сади” та Жадань І задумів неспокій”, з особисто написаних книг, в домі у митця була ціла бібліотека, за якою не було видно навіть стін.
- Завдяки Миколі Хомичевському було перекладено багато світових робіт, саме тому людям не доводиться звертатись до англійських та іноземних джерел, а користуватись особистими.
- 3.Сприяв відродженню Української Автокефальної православної церкви
- Великий внесок діяч зробив у популяризації польської мови та культури, перекладаючи твори Міцкевича та інших відомих письменників, за що був нагороджений званням заслужений діяч польської культури від Міністерства культури та мистецтва Польщі.
- Переклав твори Гомера, переклад вважається унікальним та найдосконалішим.
- Створив хор “Льонок”, видав збірник для навчання диригентів.
Біографія Бориса Тена є цікавою та наповненою багатьма історичними, життєвими подіями, яку вчені будуть досліджувати ще не один рік, адже це ще одна трагічна історія талановитої, самовідданої людини, котра замість визнання, нагород відчувала утиски з боку радянської несправедливої системи, була репресована і переслідувалась представниками влади за політичну позицію. Нащадки мають знати та пам’ятати, як і завдяки кому відбувалось творення української культури та історії.
Більше про історію Житомира читайте за посиланням.
