Бердичівський замок — історичний монастир-фортеця Босих Кармелітів, розташований у центрі Бердичева на Соборній площі. Сьогодні це одна з найвідоміших пам’яток міста, куди приїжджають заради костелу, Санктуарію Матері Божої Бердичівської та музею Джозефа Конрада.
Історія про Бердичівський замок
Монастир кармелітів босих у Бердичеві, Україна, був заснований у 1630 році київським воєводою Янушем Тишкевичем на знак подяки за визволення з татарського полону. 22 липня 1642 року в монастирі розпочалося чернече життя, а нижній костел був присвячений Непорочному Зачаттю. Костел був освячений на честь Непорочного Зачаття. Літургію очолив єпископ Київський Андрій Шолдольський. З нагоди цього свята засновник подарував церкві ікону Богородиці “Снігова”, написану в стилі Одигітрії у 16 столітті. Ця ікона була дуже цінною для Тишкевичів, які пов’язували її з численними благословеннями, які вони отримували.
Почитання ікони зростало, і багато віруючих свідчили про особливу благодать, отриману з лику Богородиці. Чудесне зцілення отримав і єпископ Київський Станіслав Заремба. Переконавшись у правильності запису значної кількості чудес за заступництвом Богородиці, 23 травня 1647 року він видав офіційний документ про проголошення ікони Бердичівської Богородиці чудотворною. Це стало початком тривалої традиції паломництва до собору.
Верхній костел був збудований між 1739 та 1754 роками. Над нижньою церквою височіла базиліка з типовим латинським хрестом і куполом на перетині трансепту. Новий костел був освячений 9 червня 1754 року київським єпископом Каетаном Солтиком. На засіданні Фродненського сенату єпископ від імені кармелітів Молодшого Братства попросив увінчати ікону папською короною. За згодою Сенату король Польщі Август ІІІ та польський патріарх Адам Коморовський звернулися з подібним проханням до Святішого Отця Бенедикта ХІV. Папа надіслав корону, прикрашену коштовностями, та офіційний декрет від 28 січня 1753 року, а 16 липня 1756 року ікону коронував у королівському стилі єпископ Каєтан Солтик. На богослужінні були присутні монахи, монахині, духовенство, військо та 50 000 вірян.
У першій половині 19 століття золоту корону, яка прикрашала ікону Бердичівської Божої Матері, було викрадено. На прохання кармелітів про нову коронацію Папа Пій IX надіслав нову корону. Нову коронацію здійснив єпископ Каспар Боровський 6 червня 1854 року. У 1866 році російський цар конфіскував монастир і передав його під контроль парафіяльних священиків. У 1926 році, після смерті отця Терезія Шторбіна, комуністична влада конфіскувала святиню і передала її у державну власність. Верхній храм перетворили на Музей революції та атеїзму, а нижній – на муніципальний кінотеатр. 1941 року, напередодні нацистського вторгнення, у паломницькому храмі стався підпал. Ймовірно, згоріли ікони.
15 листопада 1991 року верхній і нижній костели в Бердичеві перейшли у власність Римо-Католицької Церкви. Парафіяльна та душпастирська діяльність у зруйнованому костелі відбувалася у складних умовах. Кармеліти взяли на себе нелегке завдання відбудови обох храмів. Собор почали відвідувати численні паломники. Була написана нова ікона Матері Божої Бердичівської; 9 червня 1997 року новий лик Діви Марії був благословенний Святішим Отцем Іваном Павлом II в костелі св. Ядвіги в Кракові; 19 липня 1998 року ікона була коронована Папою Римським на свято Матері Божої з гори Кармель. Від імені Папи Римського коронацію здійснив єпископ Києво-Житомирської дієцезії Ян Пурвінський. У руїнах, залишених комуністичною епохою, Діва Марія повернулася до собору, щоб зцілювати розбитих серцем, дарувати зір сліпим і нести людям істинну Божу любов.
27 жовтня 2011 року Всеукраїнська Єпископська Конференція вирішила, що нинішня парафіяльна святиня Матері Божої Бердичівської має стати національною святинею всієї України. Таким чином була офіційно встановлена її назва: Санктуарій Матері Божої Пресвятої Богородиці Всієї України (бердичівський санктуарій).
Верхній храм святині був освячений 9 червня 2012 року. Головним освятителем святині був Архиєпископ Мечислав Мокшицький, Митрополит Львівський, а співсвятителями – Архиєпископ Петро Мальчук та Єпископ Станіслав Широкорадюк.
Що подивитися в Бердичівському замку?
Бердичівський замок, або монастир-фортеця Босих Кармелітів, поєднує релігійну, історичну та оборонну архітектуру. Комплекс складається з храмів, монастирських будівель, оборонних мурів і веж та має статус пам’ятки архітектури національного значення.
Насамперед варто оглянути верхній костел Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, який є головною спорудою комплексу. Також уваги заслуговують нижній костел, оборонні мури та вежі, що нагадують про фортифікаційне минуле монастиря. У святині зберігається шанована католиками ікона Матері Божої Бердичівської, яка є однією з головних причин паломництва до Бердичева.
На території комплексу також розташовані Музей історії міста Бердичева та Музей Джозефа Конрада. Тому відвідування замку можна поєднати з культурною програмою та дізнатися більше про історію міста й письменника, пов’язаного з Бердичевом.
Цікаві факти про Бердичівський замок
- Бердичівський замок фактично є монастирем-фортецею — його архітектура поєднує культові споруди з оборонними мурами, вежами та іншими фортифікаційними елементами.
- Монастир заснував Януш Тишкевич. За даними Ордену Босих Кармелітів, це сталося у 1630 році після його звільнення з татарського полону.
- Бердичівська святиня пов’язана з чудотворною іконою Матері Божої Бердичівської, яка знаходилася тут від часу заснування монастиря.
- Комплекс розташований на пагорбі над річкою Гнилоп’ять, що посилювало його природне оборонне значення.
- Архітектура монастиря поєднує барокові форми та оборонні споруди, завдяки чому пам’ятка має вигляд справжньої фортеці.
- У комплексі є верхній і нижній храми, а нижній пов’язаний із давніми поховальними склепами.
- Сьогодні Бердичівський монастир є важливим місцем паломництва та має статус Всеукраїнського Санктуарію Матері Божої Святого Скапулярію.
Що подивитися поруч із Бердичівським замком?
Після огляду монастиря-фортеці можна продовжити прогулянку центральною частиною Бердичева. Однією з найближчих цікавих пам’яток є Музей Джозефа Конрада, який розташований безпосередньо на Соборній площі, 25. Його зручно відвідати під час тієї ж екскурсії.
Ще одна важлива пам’ятка міста — Костел Святої Варвари на Європейській вулиці. Храм відомий тим, що саме тут у 1850 році відбулося вінчання французького письменника Оноре де Бальзака з Евеліною Ганською.
Також варто звернути увагу на Музей історії міста Бердичева, розташований за адресою Соборна площа, 25. Він входить до комплексу історичних об’єктів, пов’язаних із монастирем-фортецею.
Тож для короткої прогулянки Бердичевом можна скласти маршрут Бердичівський замок → Музей Джозефа Конрада → Костел Святої Варвари → центральна частина міста.
Як дістатися до Бердичівського замку?
Адреса Бердичівського замку: Житомирська область, на вулиці Соборна площа, 25. Саме цю адресу вказують офіційні контакти Всеукраїнського Санктуарію та туристичні ресурси Житомирщини.
Якщо їхати автомобілем, до Бердичева можна дістатися трасою М21 за напрямком Житомир — Бердичів — Вінниця. У місті потрібно прямувати до Соборної площі, де розташований комплекс монастиря-фортеці.
Якщо ви приїжджаєте міжміським транспортом, спочатку потрібно дістатися Бердичева, а далі скористатися міським транспортом у напрямку Соборної площі. Сам комплекс розташований у центральній частині міста, тому його зручно включити до пішого туристичного маршруту.
