Житомирщина дала світові багато творчих знаменитостей. Одним із таких видатних людей став піаніст та композитор Зарембський Юліуш.
Слава про неабиякий талант цього митця польського походження поширилася на весь Європейський континент, у той час, як в Україні, впродовж тривалого часу була в забутті.
У наш час краєзнавці та дослідники історії музичного мистецтва прагнуть усунути цю помилку – адже даний музикант заслуговує на те, щоб ним пишалися і на його батьківщині. Про його найважливіші віхи життя та творчості розповідає подальший текст.
Юліуш Зарембський біографія
Народився майбутній митець 3 березня 1854 року в місті Житомир. Батьки його були поляками, шляхтичами. Вони належали до класу чиновної інтелігенції.
Місцем служби батька хлопчика була Житомирська міська управа. А свої неабиякі музичні здібності Юліуш успадкував від матері. Вона ж стала першою вчителькою гри на фортепіано для сина.
Проте Анастасія Зарембська швидко помітила дивовижний талант своєї дитини. Тому вона прийняла рішення звернутися до професійної піаністки. Пропозицію навчати обдаровану дитину прийняла Люція Руцинська – польська композиторка та педагогиня. На той час вона мешкала в Житомирі.
Вважається, що ця талановита пані. Відома як дружина одного з польських повстанців, змогла закласти у свого учня фундамент художньої зрілості й високої художньої майстерності.
Завдяки її зусиллям та власним здібностям, творчий шлях Юліуша Зарембського розпочався блискавично й успішно.
Упродовж 1867-1876 років хлопець навчався в першій чоловічій гімназії рідного міста, куди вступив одразу у 2 клас.
Постійним учасником публічних концертів Житомира він став з 9 років. А з 16 років цей юний обдарований музикант почав писати власні п’єси для фортепіано.
Відомо, що два таких твори він написав на слова Адама Міцкевича. Фахівці помічали, що п’єси даного композитора-початківця оригінально поєднують в собі наспівні мотиви польські з українськими.
Ставши дорослим, Зарембський відзначав велику роль культурної атмосфери Житомира для його формування і зростання як митця.
Захопленням молодого Юліуша було відвідування міського театру. Пізніше в цьому закладі часто відбувалися і його концерти.
Як говорив сам Юліуш Зарембський, творчий доробок, створений ним, з’явився під впливом багатьох впливових музикантів того часу.
Наставниками молодого митця, в яких він переймав досвід, беручи уроки, були чеський скрипаль-композитор Ернест Несваба та польський віолончеліст Андже Янович.
Після закінчення гімназії музикант став студентом Віденської консерваторії. Його навчання в цьому закладі тривало з 1870 по 1872 рік.
Екзаменатори були вражені тим, наскільки майстерно цей митець зміг виконати під час випускного іспиту твір Р. Шумана «Симфонічні етюди», що вважається надскладним.
За відповідне віртуозне виконання Зарембський був відзначений одразу двох високих нагород. Перша – звання лауреата Віденської консерваторії, а друга – золота медаль.
Пізніше митець закінчив ще один профільний музично-освітній заклад екстерном – Петербурзьку консерваторію, куди вступив одразу на п’ятий курс. Після успішно складених випускних іспитів його вшанувати дипломом «вільного художника».
У 1874 році Юліуш Зарембський, вплив на музику творчості якого на той час став уже очевидним, здійснив концертне турне. У рамках цих гастролей композитор відвідав Одесу, Київ та декілька інших великих українських міст.
Надалі митець гастролював у Римі й Веймарі. Тріумфальний успіх мали його концерти в таких містах як Париж та Варшава.
У віці 26 років Зарембський став професором Королівської консерваторії в Брюсселі.
Але життя цього геніального композитора виявилося недовгим: 25 вересня 1885 року воно обірвалося. Причиною смерті музиканта стала хвороба на туберкульоз.
Помер Юліуш в рідному Житомирі, де й був похований на римсько-католицькому кладовищі.
Музична спадщина Юліуша Зарембського
На творчість цього видатного митця, як вважають дослідники, помітно вплинув пісенний фольклор Волинського регіону.
Його відомі п’єси «Думка», «Коломийка» та «Галіційські танці» демонструють гармонійне поєднання народнопісенних інтонацій польських та західноукраїнських.
Цікаву історію має його увертюра «Марія» (1870). Цей твір за первісним задумом музиканта мав стати оперою. У його основу покладений сюжет однойменної поеми польського поета А. Мальчевського, присвячений подіям на Волині. Даний факт є свідченням зацікавленості композитора українською тематикою.
Найбільш відомі твори Зарембського, загальна кількість яких нараховує десятки, здебільшого були написані в Німеччині (Берліні, Майнці, Лейпцігу) та польському Вроцлаві.
Творча спадщина видатного житомирянина включає численні етюди, полонези, мазурки, вальси, гавоти та інші витвори мистецтва.
Визначними його творіннями вважається цикл «Троянди й терни» та присвячений колезі по цеху і наставнику, Ференцу Лісту, прощальний фортепіанний квінтет.
Останній свій музичний твір, Piano Quintet, соль мінор, для 2 скрипок, альта, віолончелі й фортепіано, композитор написав у Варшаві. Уперше ця композиція прозвучала навесні 1885 року в місті Брюссель, за кілька місяців до смерті Юліуша.
Композитор Зарембський: цікаві факти
У часи царської влади та комуністичного режиму творчість цього видатного житомирянина практично не вивчалась і не досліджувалась.
Будинок, у якому минули дитячі роки Юліуша, був знищений в 1960-х роках. Фактично композитор на своїй малій батьківщині донедавна був приречений на забуття.
Але ситуація змінилася за часів Незалежної України. Минулого року в обласному центрі Житомирської області широко відзначалося його 170-річчя.
У рамках присвячених цій події заходів відбулася презентація книги-дослідження «Юліуш Зарембський: відомий і невідомий».
Групою дослідників, очолюваною житомирським краєзнавцем та поетом Валентином Грабовським, були знайдені ноти музичного твору композитора «Галицькі танці». Відшукали їх аж у Бельгії. Ця композиція в листопаді 2024 року прозвучала в Україні вперше у виконанні артистів симфонічного оркестру Вінницької філармонії імені Святослава Ріхтера.
Дослідникам також вдалося знайти могилу дружини митця. Її звали Яніна, і ця жінка також була талановитою піаністкою. Вона мала прусське походження.
Вінчалося подружжя в Житомирі, в храмі Святої Софії. Щоб бути поруч із коханим, Яніна навіть змінила свою лютеранську віру на католицизм.
Композитор Юліуш Зарембський, відомі твори якого майже півтора століття звучать у концертних залах найбільших міст Європи, свого часу не лише навчався у Ференца Ліста, але й став одним із його улюблених учнів.
Наразі в Житомирі знаходиться його могила на Польському цвинтарі. Вшановує пам’ять славетного композитора і скульптурна композиція в одному з місцевих храмів – костелі Святої Софії, тому самому, де він колись вінчався. Автором цього барельєфу став польський скульптор Анджей Прушинський.
Сучасне вивчення творчості Зарембського засвідчує, що українська нація починає усвідомлювати себе як складник європейської культури та мистецтва.
Більше про історію Житомира читайте за посиланням.
