Житомирську область не можна віднести до дуже розкручених туристичних регіонів, проте вона цілком заслуговує на увагу мандрівників через величезну кількість пам’яток, що не залишають байдужими поціновувачів шедеврів зодчества, затятих естетів, справжніх патріотів та вірян.
Пропонований текст розповість про одну з маловідомих сакральних споруд, яка є архітектурною перлиною Житомирщини – костел Святої Клари: де розташований цей храм, як він виглядає, яку історію має та чим може зацікавити туристів, читайте далі.
Костел св. Клари: як та коли побудували святиню?
Ініціатором спорудження відповідної унікальної в своєму роді церкви, що знаходиться в селі Городківка, був польський письменник, шляхтич Єфстафій-Геленіуш Іванівський. Проте за життя цього католика, яке обірвалося в 1903 році, його наміри не здійснилися.
Будівельні роботи розпочалися пізніше й тривали з 1910 по 1913 рік, а фінансував цей процес місцевий меценат А. Жмігородзький, який вирішив здійснити бажання Іванівського.
Участь у спорудженні святині брали польські фахівці. Допомагали цим будівельникам мешканці Городківки, яка на той час називалася Халаїмгородкою, та жителі сусіднього села Жерделі.
Керували виконанням відповідних робіт, як розповідає про це історія створення костелу, інженер Е. Яблонський та технолог А. Ходак.
Побудували цей храм обабіч дороги, що веде до міста Бердичів, біля узбережжя річки Лебедівка. Звели його на невисокому пагорбі там, де ця водна артерія розлилася широким ставком.
Доля храму: важливі віхи
Служби в костелі проводилися, допоки в село не прийшла влада комуністів. Уповноважені особи розпорядилися зняти дзвони з дзвіниці, а скульптуру, що зображувала Богоматір, збити й скинути в став.
Святиня була сплюндрована – спершу перетворена на сільський клуб, в якому розважалася місцева молодь, працювали гуртки художньої самодіяльності та проводилися різні урочисті й культурно-масові заходи. А згодом приміщення храму взагалі використовувалося як колгоспна комора.
У роки Другої світової війни богослужіння в костелі відновилися. Проводилися вони ксьондзом Йосифом Козинським, відомою духовною особою та активним релігійним діячем і тривали до 1959 року.
На початку 1960-х років храм знову був забраний у вірян. Цього разу його переобладнали під будинок піонерів.
На той час будівля вимагала капітального ремонту. Але влада не переймалася долею цієї визначної пам’ятки. Натомість культові речі святині цілеспрямовано знищувалися. Орган був розбитий, а шедеври іконопису на стінах цинічно забілені вапном.
Комуністичний режим зробив все, щоб приректи святиню на руйнацію й забуття.
Змінитися така жахлива ситуація змогла тільки в 1989 році. Тоді парафія св. Клари була передана місцевій римо-католицькій спільності. Віряни своїми силами й коштами відремонтували храм, звели на ньому новий дах, поступово відновлювали внутрішнє оздоблення.
Виявилося, що багато речей із храму мешканцям Городківки вдалося врятувати від погромів – усі вони були повернуті.
У наш час цей костел діючий та є власністю римо-католицького ордену Босих Кармелітів.
Особливості та архітектура костелу св. Клари
Споруда відповідного храму зведена на мурованому монолітному постаменті. Спочатку для покриття її даху майстри використали червону черепицю, виготовлену на заводі в Польщі.
Дзвіниця вирізнялася оригінальною конструкцією з трьома дзвонами. Відомо, що вага найбільшого з них складала 150 кг.
За даними джерел, колись на вікнах костелу були вишукані кольорові вітражі, а під його стелею знаходилася розкішна люстра з кришталю.
В одну зі стін сакральної будівлі вмурували кам’яну плитку, на якій викарбували імена людей, що зробили найбільший внесок у її створення.
Неоготичний костел Святої Клари на Житомирщині демонструє оригінальне поєднання еклектики, елементів романського стилю та модерну минулого століття, яке зробило цей храм у своєму роді ексклюзивним, неповторним та оригінальним.
Увагу відвідувачів цієї пам’ятки сакральної архітектури привертають масивні ковані двері та контрфорси, що викликають асоціації з середньовічним готичним замком. Фасад храму зведений із червоної цегли.
Після реставрації первісний вигляд святині повернутий. Зараз у її інтер’єрі знову співає орган, а стіни декоровані живописом на релігійну тематику.
Цікаві факти про костел
Екскурсоводи розповідають відвідувачам цієї визначної пам’ятки сакрального зодчества багато дивовижної інформації про неї.
Наприклад, свою назву цей храм отримав на честь представниці династії Івановських Клари, яка також заповідала спорудити цю святиню.
А Євстафій Геленуш-Іванівський, що ратував за будівництво костелу й доводився сином цій жінці, похований на його подвір’ї.
Звести святиню раніше не дозволяли російські владні структури – добитися дозволу на реалізацію цього проекту в той час було дуже складно.
Дзвони храму лунають не просто гучно й мелодійно, а дуже незвичайно, завдяки особливій акустиці інтер’єру святині.
На час забудови костелу Святої Клари вітражі взагалі були рідкісним рішенням, але вони напрочуд гармонійно вписалися в її загальну дизайнерську концепцію.
Мешканці Городківки надзвичайно пишаються своїм храмом та ретельно дбають про нього, тримають у зразковій чистоті, прикрашають квітами.
Ця святиня є місцем, в якому зберігається багато реліквій. Найголовнішою з них є мощі Папи Римського Іоанна Павла ІІ. Крім того, у костелі можна побачити чимало шедеврів старовинного іконопису та клавесин, якому дуже багато років.
Саме місце, в якому знаходиться ця святиня, дуже атмосферне, сповнене доброти й гармонії, воно вражає красою та надихає на добрі справи.
Актуальна інформація для туристів
Богослужіння проводяться в костелі св. Клари щонеділі об 11.00 та в першу п’ятницю місяця об 11.00.
Настоятелем храму наразі є Каганович Сергій.
Дістатися до цієї сакральної пам’ятки можна від райцентру Андрушівка дорогою через селища Гальчин та Нехворощ. Цей шлях складає близько 15 км.
Адреса костелу в Городківці, що є цікавою для туристів локацією, – вулиця Шкільна, 40.
Більше про цікаві місця Житомиру читайте в рубриці Туризм на нашому порталі.
