Райони Житомира: повний список районів і мікрорайонів міста

Офіційно місто поділяється на два адміністративні райони – Богунський та Корольовський. Водночас серед мешканців активно використовуються назви мікрорайонів: Крошня, Богунія, Польова, Мальованка, Смолянка, Корбутівка та інші.

Коротко про історію створення районів в Житомирі

Перша згадка про місто датується 1249 роком у літописах. У межах міста археологи виявили поселення епохи бронзи, раннього залізного віку та кургани. Місто у 1444 році отримало магдебурзьке право, розвивалась торгівля, різні ремесла, а у 1569 році увійшло до складу Речі посполитої і після третього поділу Польщі Житомир призначили тимчасовою, а згодом у 1804 році і постійною столицею Волинської губернії, також цього року було затверджено герб міста. Житомир-адміністративний центр Житомирської області та Житомирського району.

На які райони поділився Житомир?

Адміністративно Житомир поділено на два райони: Корольовський та Богунський.

Корольовський район Житомира охоплює центральну та східну частину міста. Визначними місцями є Свято-Михайлівський Кафедральний Собор, музей Космонавтики, тощо.
Богунський район Житомира включає в себе центральну, західну, північно-західну та північну частини міста. Одним з визначних місць розміщених у даному районі є військовий інститут імені С.П. Корольова.

Мікрорайони Житомира

Територіально Житомир поділяють на мікрорайони, кожен з яких має свою історію, цікаві факти.

Крошня

Район Житомира, який знаходиться на півночі історичної частини міста. Вперше інформація про район згадується у книзі записів “Литовська метрія” у 1440 році, за якими відомо, що люди на цій території жили давно адже біля річки Крошенка під час розкопок виявили поселення скіфського періоду. У селищі Крошня було збудовано костел Святого Вацлава, згодом відкрили завод з виробництва пива Волинь, ковбасні ятки. У середині ХХ століття було створено населений пункт, який мав назву Нова Крошня розташована північніше від Української Крошні, а сусіднє селище Крошня-Чеська називалась Крошня Друга. У 1958 році усі три населені пункти об’єднали в один і приєднали до Житомира.

Богунія

Мікрорайон Житомира, який отримав таку назву, так як на тій території розміщувався 130-й Богунський стрілецький полк. Історія району Житомира є досить цікавою і бере початок з поселення, яке розміщувалось у Житомирському повіті і мало назву Врангелівка. У ХІХ столітті через річку Кам’янку спорудили міст, пізніше побудували залізний. На хуторі перебували 20-й піхотний Галицький полк, а з 1921 року Богунський стрілецький полк, 1922 рік став роком коли назву Врангеліка було змінено на Богунський хутір, який почав підпорядковуватись Житомирській міській раді. На території мікрорайону Житомира розміщувалась панчішна фабрика, власне через що серед населення цей район отримав назву “чулочка”, на території фабрики німецькі окупаційні війська розгорнули табір для полонених та поранених. Після війни фабрика служила територією школи стрільби для офіцерів, а з часом там було засноване Житомирське червонопрапорне зенітно-артилерійське училище, яке перейменовано було на військовий інститут імені С.П. Корольова, а у 1973 році район визнано було Богунським адміністративним районом Житомира.

Корбутовка

Історія виникнення району починається з хутора, який належав родині Пантелеймона Корбута. Перша згадка була у ХVІІІ столітті. На початку свого існування на хуторі було 6 дворів де мешкало 14 кріпаків, з часом кількість збільшувалась. Неподалік хутора Корбутівка було кладовище на якому ховали людей, які помирали від інфекційних хвороб, його називали “чумним”. Із 1923 року район Житомира почав активно розвиватись і вважався окремим населеним пунктом. На Корбутівці розташований парк вічної Слави, гідропарк, який є популярним місцем серед населення, державний університет “Житомирська політехніка”, “Житомирський базовий фармацевтичний коледж”, “Житомирський торговельно-економічний коледж”, а на території цвинтаря побудована козацька церква Святого Юрія Переможця. Найбільша вулиця району вважається Чуднівська.

Мальованка

Один з мікрорайонів Житомира розташований західній частині міста. Походження назви досі достеменно невідомо, проте вчені припускають варіант, що назва пов’язана зі мальованими берегами навколо або від мальованих вивісок. У 1878-1886 роках на території мальованки проводили розкопки під час яких виявили багато експонатів із бронзової доби та пізнього середньовіччя. Активне заселення району було у другій половині ХІХ століття, на одній з вулиць був побудований та функціонував шкіряний завод, де виготовляли підошви та спеціальні різноманітні заготовки для виробництва чобіт. Споруджено було майданчик на якому проводились ярмарки, поруч з майданчиком була пожежна частина, яка була знищена вогнем і відбудована у 1909 році. На території Мальованки збудували римо-католицьку каплицю біля якої у 2016 році встановили камінь привезений з Голгофи.

Хмільники

Історія мікрорайону Житомира починається з ХІХ століття та має історичну назву Сурина Гора(пагорб де розташований був маєток магната Сурина).Інколи район помилково називають Малікова, так як там знаходиться вулиця з такою назвою, названа на честь партизанського командира Степана Малікова. Розбудова району припала на 1990-ті роки.

Смолянка

Розташований район у південній частині Житомира, названий так, тому що на тій території займалися смолокурінням. Активне будівництво та заселення розпочалось у 1850-х роках, будували там житло переважно для військових, яких було віднесено до інвалідної групи. Нині у районі Смолянка знаходиться військове кладовище.

Путятинка

Назва району у Житомирі пов’язана з наявністю притоки річки Мала Путятинка до Тетерева. На території проводили ярмарки, були розміщені продовольчі склади, а згодом виникла Базарна площа (Путятинський Майдан).На території побудований був кінотеатр “Першотравневий”, активно розпочалось будівництво будинків, зокрема побудовано було найвищий житловий будинок у місті ( 16 поверхів).

Польова (Східний)

Назва походить від розташування району у східній частині міста. У ХІХ столітті на території району розташовувався табір військових, а у радянські часи поля на яких проводились досліди інститутом сільського господарства звідси і друга назва Польова. Активна розбудова району припала на 1960-ті роки, у 1981 році запрацювала тролейбусна мережа, побудовано було кінотеатр “Космос”, а поряд фонтан “Космонавт”.

Житомир-сучасне місто, яке розвивається, є важливим економічним, науковим центром регіону. Місто має значний культурно-освітній осередок, потенціал. Варто зазначити, що незважаючи на кризові явища, ситуації, будуються сучасні підприємства, які допомагають підтримувати економіку нашої держави.

Який район Житомира найкращий для проживання?

Вибір найкращого району Житомира залежить від способу життя, потреб родини та бюджету. Офіційно місто поділяється на Богунський та Корольовський райони, проте серед мешканців більш поширені назви окремих мікрорайонів.

Для сімей із дітьми часто рекомендують Польову, Крошню та Смолянку завдяки розвиненій інфраструктурі, наявності шкіл, дитячих садків і зручному транспортному сполученню. Корбутівка приваблює близькістю до природи, річки Тетерів та місць для відпочинку. Крошня вважається одним із найбільш перспективних районів через активний розвиток житлової забудови та сучасної інфраструктури.

Любителям історичної атмосфери та архітектури можуть сподобатися Центр, Старе місто або Мальованка. Тут зосереджено багато історичних пам’яток, культурних закладів та адміністративних установ. Водночас житло в центральних частинах міста зазвичай коштує дорожче, ніж у віддалених мікрорайонах.

Таким чином, для комфортного сімейного життя часто обирають Польову або Крошню, для спокійного проживання — Корбутівку чи Смолянку, а для тих, хто цінує близькість до центру міста, найкращим варіантом стане історична частина Житомира.