Обласний центр Житомирщини відомий багатьма своїми визначними місцями, в тому числі пам’ятками сакрального зодчества.
На його території міститься одна з найбільших українських православних церков, будівля якої в місті є, вочевидь, найвеличнішою. Назва такого храму, який вражає своєю довершеністю та грандіозним масштабом, – Спасо-Преображенський кафедральний собор.
Детально про минуле й сучасність, архітектурну концепцію та значення такого духовного центру для вірян розповість подальший текст.
Коли було засновано Спасо-Преображенський собор?
Історія Спасо-Преображенського собору в Житомирі сягає своїм корінням першої половини позаминулого століття.
Відомо, що розпорядження звести цю святиню, яка мала стати головним храмом Волинської губернії, було надане імператором Олександром ІІ.
Майбутня церква мала бути споруджена на заміському майдані Торговиця. У наш час він називається площею Перемоги. До початку будівельних робіт на відповідній території, яка тоді знаходилася на околиці міста, розташовувався ринок з торговими рядами й лавками.
А центральним об’єктом відповідної локації була зведена у XVIII столітті Василіанська церква, точніше, її рештки – цей храм знаходився у практично зруйнованому стані давно, ще з 1771 року.
Хоча датою створення проєкту собору став 1844 рік, будівельні роботи з його реалізації розпочалися лише 1851 року. Тоді зводився Спасо-Преображенський собор (Житомир) дуже швидко і, здавалося б, продуктивно.
Проте через два роки його споруда, будівництво якої вже добігало кінця, несподівано завалилась. Так сталося через допущені в розрахунках фахівців помилки та використання неякісної цегли. Однієї ночі храмова дзвінця впала, і під її вагою фасад будівлі виявився повністю зруйнованим.
Довелося святиню будувати знову з самого початку. Відповідні роботи тривали з 1866 по 1874 рік. Головним автором наступного проекту церкви став відомий зодчий Карл Рахау, а його помічниками – архітектори Варлам Шаламов та Ернест Жібер.
Місце для цієї сакральної споруди було трохи змінене – її розташували південніше.
Цього разу хід відповідних будівельних робіт пильно контролювався творцями проекту та спеціально створеною комісією.
Цікаво, що головному підряднику, купцю Купріяну Ляшкову, який безпосередньо керував спорудженням храму, після завершення будівництва був за наказом імператора присвоєний статус дворянина та надана посада градоначальника – очільника міста Житомир.
Відомі з джерел історичні факти про Спасо-Преображенський храм в Житомирі розповідають, що кошторис його склав майже 337 тисяч рублів.
Архітектурні особливості Преображенського собору
Цегляна будівля собору є яскравим прикладом російсько-візантійського стилю.
Вона відрізняється хрещатим, центричним плануванням та має значну, п’ятдесятиметрову висоту. Збудували цю церкву з трьома навами. Вона демонструє склепінчасті перекриття, що викликають асоціації з релігійними об’єктами епохи Київської Русі ХІ-ХІІ століть.
Композицію храму фахівці визначають як близьку до хрестовокупольної. Дзвіниця, що розташовується з західного боку відповідного архітектурного ансамблю, має чотири яруси та висоту майже 60 м. Вага встановленого на цій вежі дзвону складає 8 тонн.
На світлові барабани встановлені п’ять масивних куполів з наметовими звершеннями. У цоколі будівлі розташовується церква Святої Анастасії.
Не менш вражаючою є й архітектура Спасо-Преображенського собору (Житомир) і з погляду оздоблення його інтер’єру.
Приміщення святині ефектно декороване видобутим на території Волинської й Житомирської областей природним каменем – гранітом та лабрадоритом різних відтінків.
Виконавцем настінних олійних розписів всередині храму став видатний іконописець Михайло Васильєв.
Домінантою інтер’єру собору та справжнім шедевром сакрального мистецтва є іконостас, виготовлений із натурального дуба. Він оздоблений вишуканим художнім різьбленням та поліруванням.
Для другої половини позаминулого століття таке рішення, що наслідує традиції народного різьбярства, було неординарним.
Життя храму в період ХХ-ХХІ століть
На початку минулого століття ця головна житомирська святиня була внесена до державного реєстру архітектурних пам’яток.
Проте такий визначний статус даного сакрального об’єкту не став на заваді представникам комуністичного режиму у винесенні рішення щодо його знесення. Наказ про демонтаж собору був відданий владою в 1930-х роках. Передбачалося на його місці спорудження будинку червоної армії.
За збігом обставин, ці наміри це були реалізовані, хоча в 1931 році церкву зачинили. Вандали встигли лише зняти та скинути з дзвіниці дзвони, розбити їх та відправити на металобрухт.
Ймовірно, причиною, що вандалів зупинила, став початок Другої світової війни. У період тимчасової окупації міста німецькими загарбниками богослужіння в соборі відновилися.
Попри численні ворожі обстріли, після звільнення міста від нацистських окупантів реставрація Спасо-Преображенського собору в Житомирі не стала актуальною. Храму не тільки вдалося вистояти – він лишився практично неушкодженим.
До 1991 року цокольна частина храмової будівлі, яка до жовтневого перевороту була усипальницею померлих священиків, використовувалася під склад.
Після здобуття Україною Незалежності ця святиня була передана Житомирській єпархії Української православної церкви.
У наш час відповідний головний житомирський кафедральний храм є пам’яткою архітектури державного значення та вважається одним із головних символів міста.
Що цікавого варто знати про Спасо-Преображенський собор?
З історичних джерел відома інформація про релігійну діяльність і значення нижнього храму у цій соборній споруді, який був відкритий у 1903 році.
Його назвали церквою Святої Анастасії. Свята Анастасія Римляниня, ім’я якої носив цей заклад, жила за часів ІІ століття та вважалася заступницею Житомира.
Розповідаючи про ікони та реліквії Спасо-Преображенського храму (Житомир), варто згадати чудотворні мощі цієї святої, які були до нього привезені в 1860-х роках архієпископом Волинським та Житомирським Модестом. Подарував священики такі мощі Антиохійський Патріарх Ієрофей.
Поява цієї унікальної реліквії в храмі стала причиною активного паломництва до нього. Віряни йшли до чудотворних мощів не лише з Волині, але й таких віддалених міст як Казань, Варшава й Санкт-Петербург.
За радянських часів у період закриття церкви Святої Анастасії ця реліквія безслідно зникла.
На жаль, була втрачена й інша святиня храму – стародавня ікона Святого Василія. Відомо, що цей образ був привезений князем Володимиром Великим з Візантії після прийняття ним християнської віри. Про долю такої безцінної ікони після 1936 року нічого не відомо.
Актуальна інформація для туристів та вірян
Якщо ви хочете оглянути цей кафедральний храмі дізнатися, що подивитися у Спасо-Преображенському соборі в Житомирі зможуть його відвідувачі, знайти цю церкву можна в центральній частині міста.
- Адреса храму – майдан Перемоги, 14.
Від залізничного вокзалу до нього можна дістатися маршрутками № 25 та № 108, а від центрального місткого автовокзалу – маршрутками № 11та № 58 або тролейбусом №1 та № 3.
Розклад богослужінь слід уточнювати в храмі завчасно. Найчастіше ранкова божественна літургія в ньому розпочинається о 8.00, а вечірня богослужіння – о 17.00.
